Наприкінці XVI століття на місці сучасного Нікополя існувала козацька переправа через Дніпро – Микитин Ріг (назва збереглась ще з часів готської держави, коли тут загинув великомученик Микита, готський воїн, який нині є покровителем Нікополя). З 1639 по 1652 рік у районі Микитиного Рога (в парку Перемоги, центр сучасного міста) була розташована Січ, яку називали Микитинською або ще Першою чи Старою. Саме сюди 1647 року прибув Богдан Хмельницький, якого на початку лютого було обрано гетьманом України. Невелике поселення Микитине, у якому козаки, котрі їздили за сіллю в Крим, переправлялись через Дніпро, в документах згадується під назвою Микитинський Перевіз. 1779 року у цій місцевості розпочалося будівництво фортеці, яку назвали Слов’янськ, проте фортецю так і не збудували, а поселення 1782 року перейменували на Нікополь (грецькою – місто Микити). У ньому на той час проживали, в основному, запорізькі козаки, які переселилися сюди після зруйнування Нової Січі. 1921 року Нікополь став центром повіту, 1923 року – райцентром, а 1937 року отримав статус міста обласного підпорядкування.
До революції у Нікополі не було римсько-католицької святині. Містом куди могли їздить віруючі був Дніпропетровськ, де був побудований великий храм на потреби місцевої громади.
Після зруйнування храму в Дніпропетровську і депортації священиків в табори і їх вбивства, віруючі були повністю позбавлені підтримки в християнському розвитку.
Після розпаду Радянського Союзу, віруючі католики Нікополя і околиці, які шукали церкви, їздили в Центральну Україну, а після утворення приходу, в Запоріжжі. Перший священик, який, для парафіяльної громади святкував Св. Месу був о. Ян Собіло із Запоріжжя, і ось священики із Запоріжжя (з 1998 по 2003 о.Віктор Шевцов, о.Генріх Яворський, о.Микола Невський) взяли на себе відповідальність за щонеділні служіння в Нікополі.
У 1998 року тут зареєстрували католицьку спільноту латинського обряду, яка для богослужінь орендувала приміщення.
В грудні 2003 р. прибув о. Роберт Глодовский з Ордена Місіонерів Салетинов і він був першим священиком, який жив в Нікополі. І саме священиком Ордена Місіонерів Салетинов єпископ Станіслав Падевський довірив служіння в парафії Матері Божої Саленинської та св. Антонія Падуанського, котру створив у місті 15 квітня 2003. В 2005 р. почалося будівництво нової каплиці. 28 жовтня 2007 року єпископ Станіслав Падевський освятив новоспоруджену муровану каплицю. Парафію обслуговують оо. Салетини,