Святий Антоній Падуанський
Він бачив Господа
(1195-1231)
Святий Антоній народився в 1195 році в Лісабоні, столиці Португалії. При хрещенні отримав ім’я Фердинанд. У віці між 15 і 20 роками вступив до августинців і провів там два роки. У 1221 році Фердинанд відправляється в Ассізі. Там устрічається зі св. Франциском. Образ “бідняка” з Ассізі назавжди запав у його душу.
Вступивши до францисканців, Фердинанд змінив своє ім’я, і став зватися Антонієм. Не забуваючи своїх августинских коренів, він сприйняв францисканську духовність у всій її повноті, і ці два потоки органічно поєдналися в його особистості. Антоній першим ступив на шлях францисканської вченості – слідом за ним пізніше підуть Бонавентура і Дуні Скотт – і при цьому залишився вірний шляху, наміченому засновником.
Цілих два роки провів Антоній у Франції. Нам важко собі уявити, що значило в часи Франциска і Антонія бути мандрівним проповідником. Антоній ходив пішки, а дороги були куди гірше наших, нічліг – убогий, їжа – мізерна. Це забирало сили і здоров’я. У Антонія з’явилися ознаки водянки. В останні роки життя він все частіше перебував в Падуї, де його знали і любили і де він знайшов другу Батьківщину. Так Антоній став “Падуанським” – багато хто не знали або забули, звідки він родом.
Років за два до смерті, мандруючи в околицях Падуї, Антоній піднявся на порослий лісом схил гори. Далеко знизу залишилися поля і виноградники, а тут, на скелястому схилі Альверня, притулився невеликий монастир. Саме тут Франциск був наділений стигматами Христа. Для Антонія це було святе місце. У маленькій келії монастиря, занурений в молитву або читання Святого Письма, Антоній побачив якось на сторінці книги Дитятка Ісуса. Ніколи, нікому не розповідав він про своє бачення, випадковим свідком якого був брат-францисканець, що проходив повз вікна. “Я бачив Господа”, – тільки й відповів Антоній на розпитування брата. Це не було екзальтацією або грою уяви: Антоній завжди читав Біблію з жагою знайти в ній Христа, почути Вічне Слово Боже. У відповіді Антонія – головне, що ми повинні знати про нього. Він бачив Господа, бо прожив життя в єднанні з Ним.
13 червня 1231, ввечері, Антоній тихо відійшов до Господа.